єВідновлення
Вітрозахисні мембрани (будівельні тканини), такі як Вітробар’ертм - це захисний матеріал з односторонньою проникністю для води. Застосовуються для захисту утеплювача і будівельних конструкцій в системах навісних вентильованих фасадів (НВФ). З одного боку, така мембрана затримує дощову і талу воду, а з іншого – має високу паропроникність та випускає пар зсередини приміщення. Крім властивостей односторонньої проникності, вітрозахисна мембрана повинна бути міцною та довговічною. Розберемося, де саме в будівництві потрібні такі властивості, і чи можливо замінити досить дорогу мембрану звичайною плівкою або іншими простими матеріалами.
Будова і характеристики супердифузійної мембрани вітробар’єр
Вітрозахисна супердифузійна мембрана – це високотехнологічний двошаровий матеріал на основі поліпропіленового волокна (матеріали паропроникність яких перевищує 1000г/м2/24год., називають супердифузійними мембранами).
Зовнішній тканий шар «спанбонд» – міцний і стійкий до дії ультрафіолету визначає товщину, колір і текстуру матеріалу див. Рис.1а. Внутрішній (функціональний) шар, власне є мембраною з мікропористої структурою див. Рис.1в.
Розмір пори в мембрані настільки малий, що вони затримують воду в рідкому вигляді, але легко пропускають молекули водяної пари в газоподібному стані.
При виборі якісної вітрозахисної мембрани важливо звертати увагу на:
- щільність матеріалу, рекомендована 80-90г/м2 і більше, особливо для покрівельних матеріалів;
- паропроникність, не менше 1000г/ м2/ 24 год.;
- опір проникненню води – W1 для покрівельних мембран (затримує 100% води), і W2 – для фасадних вітрозахисних матеріалів (затримує не менш ніж 50% води);
- міцність на розрив – чим вище, тим краще. У якісних матеріалів цей показник повинен бути >100Н на 50 мм.
Де і навіщо потрібна вітрозахисна мембрана
Основна сфера застосування вітробар'єр – це пристрій вентильованих фасадів. Структура вентильованого фасаду з утеплювачем зображена на Рис.2. Як видно з рисунку, вітробар'єр захищає шар теплоізоляції від намокання та вивітрювання. А в якості зовнішнього облицювання може використовуватися сайдинг, металеві панелі, цокольні панелі, дерево тощо.
Рис. 2 Структура вентильованого фасаду
В якості теплоізоляції в системах вентильованих фасадів по нормам ДБН можуть використовуватися тільки негорючі мінеральні утеплювачі (скловата або базальтова вата) достатньої щільності, щоб матеріал не просідав під власною вагою. А поверхню теплоізоляції щільно обшивають вітрозахисною мембраною, яка виконує три функції:
- Вітрозахист. Мінеральна вата – це теплоізоляція з відкритою структурою (див. Рис.3), тому потрібно забезпечити нерухомість повітря в порах.
- Захист від механічного вивітрювання і руйнування мінеральної вати. Якщо залишити її без захисту, вона досить швидко почне руйнуватися – «вивітрюватися» і втрачати «масу». Поверхня стає клочкуватою, пухкою, теплоізоляційні властивості значно падають (див. Рис.5).
Рис.5 На етапі монтажу не було вітрозахисної мембрани (наслідки)
На малюнку показані наслідки відсутності Вітробар’єру на етапі монтажу, але навіть під облицюванням без захисної мембрани відбувається процес емісії та руйнування шару теплоізоляції (хоч і менш інтенсивне, в порівнянні відкритим всім вітрам довгобуду).
- Гідрозахист – вітробар’єр захищає вату від намокання зовні. Це вкрай важлива функція, так як через шви і зазори системи навісного фасаду на утеплювач потрапляє до 1% атмосферних опадів, а в період монтажу – всі 100%. А волога мінеральна вата різко втрачає теплоізоляційні властивості.
- Паропроникність – одночасно із захистом потрібно забезпечити вентиляцію і випаровування зайвої вологи, яка вже потрапила всередину теплоізоляційного шару (сконденсувалася через перепади температур (випадання роси) або просочилася крізь шви і зазори в конструкції після дощу або сніготанення). Саме для цієї мети вітрозахисні мембрани повинні володіти високою паропроникністю зсередини.
Інакше при інтенсивному русі холодного повітря через вентиляційний зазор теплоізоляційні властивості матеріалу падають. На Рис.4 зображена схема зниження коефіцієнта опірності теплопередачі (R), в умовах інтенсивного «провітрювання» – (інфільтрації зовнішнього повітря в термоізоляцію). 
Як бачимо зі схеми, застосування комбінації термозахист+вітробар’єр дозволяє зменшити втрату теплоізоляційних властивостей більш ніж у 2 рази для базальтового утеплювача, і більш ніж у 3 рази для скловати.
Що буде якщо обійтися без вітробар’єру?
Якщо залишити утеплювач зовсім без всякої обшивки, то:
- буде втрачена значна частина енергозберігаючого ефекту (див. Рис.4);
- термін служби мінерального утеплювача при правильному монтажі становить близько 100 років, якщо залишити його відкритим утеплювач прийде в непридатність менш ніж за 20 років.
Якщо обшити вату звичайної будівельної плівкою або тканим матеріалом зі слабкими гідрозахисним властивостями, то:
- Плівка буде перешкоджати нормальній циркуляції і випаровуванню вологи з теплоізоляційної вати, що може негативно вплинути на мікроклімат всередині приміщення.
- Термін служби поліетиленової плівки навіть захищеної від прямих сонячних променів не більше 5-7 років, після чого вона зруйнується, і утеплювач залишиться без захисту.
- Якщо зашити термоізоляцію довговічним тканним матеріалом, який без належних властивостей затримує вологу, вона буде намокати. Якщо мінеральна вата набирає всього 5% вологи, теплоізоляційні властивості знижуються майже на 50%. А якщо вода замерзне всередині утеплювача це призведе до незворотнього руйнування утерлювача, див Рис. 6.
Рис.6 Наслідки застосування вітрозахисту без гідрозахисту
Для вас актуальні питання облицювання та утеплення фасаду? Телефонуйте! Фахівці нашого технічного відділу завжди готові надати консультацію, провести розрахунки потрібної кількості будматеріалів і порадити саме ті матеріали, які необхідні для вашого будівництва, навіть якщо вони відсутні в асортименті нашого інтернет-магазину. Контактний номер: (0800) 50-54-52.
